Oxford University Press є одним з найвідоміших академічних та освітніх видавництв у світі. Сьогодні воно публікує наукові дослідження, університетські та шкільні підручники, словники, художню й довідкову літературу, а також цифрові освітні ресурси.
1478 рік вважається початком історії друкарства в Оксфорді: саме тоді в місті була надрукована перша книга. Це сталося невдовзі після появи друкарства в Англії. Оксфорд став другим містом країни, де почали друкувати книги.
Важливий етап настав у XVI столітті. У 1584 році Joseph Barnes став університетським друкарем. У 1586 році університет отримав офіційний дозвіл мати одного друкаря та один друкарський верстат. У 1633 році при університеті було створено орган управління Press – Delegates, відповідальний за нагляд за її видавничою діяльністю. Саме ця система управління згодом стала важливою частиною Oxford University Press.
Одним із найважливіших напрямів ранньої університетської преси стало друкування Біблії. У 1611 році було вперше опубліковано King James Version, який згодом став одним із найвпливовіших англомовних біблійних текстів. Для Oxford University Press важливою стала система так званого Bible Privilege, пов’язана з правом університетських видавництв друкувати Біблію. У 1675 році Oxford University Press надрукувало свою першу King James Authorised Version. Друкування Біблії та інших релігійних книг було не лише важливою частиною видавничої діяльності Press, а й забезпечувало значну частину її доходів. Це давало можливість розширювати каталог та інвестувати в інші видавничі напрями.
У XVIII столітті з історією Oxford University Press почала тісно асоціюватися назва Clarendon Press. Clarendon Building в Оксфорді отримав назву на честь Edward Hyde, 1st Earl of Clarendon. Будівництво відбувалося на початку XVIII століття.
У 1896 році Oxford University Press відкрило свій перший закордонний офіс у Нью-Йорку. Це стало початком створення міжнародної мережі OUP. У наступні десятиліття видавничі структури OUP з’явилися, зокрема, у Канаді, Австралії та Індії. Це був принципово новий етап. OUP уже не обмежувалося британським академічним середовищем, а почало працювати з читачами, університетами та освітніми системами різних країн.
У XX столітті каталог Oxford University Press продовжував розширюватися.
Видавництво працювало з:
• академічними монографіями;
• науковими журналами;
• університетськими підручниками;
• шкільними навчальними матеріалами;
• словниками;
• довідковими виданнями;
• класичною літературою;
• дитячими книгами;
• релігійними виданнями;
• матеріалами для вивчення англійської мови.
OUP поступово стало працювати одночасно з науковцями, викладачами, студентами, школярами та людьми, які вивчають англійську мову.
Одним із відомих книжкових напрямів OUP стала серія Oxford World’s Classics. Вона об’єднує твори світової літератури різних періодів і країн. Ці видання часто містять вступи, примітки, хронології та інші довідкові матеріали. Завдяки цьому серія поєднує доступність для широкого читача з академічним підходом до текстів.
Сьогодні Oxford University Press особливо добре відоме у сфері English Language Teaching. OUP створює підручники, словники, додаткові матеріали, цифрові ресурси та інструменти для викладання й вивчення англійської мови. Цей напрям логічно продовжує багаторічну роботу видавництва зі словниками, мовознавством та англійською мовою. Завдяки міжнародній мережі OUP його матеріали використовуються в різних країнах та освітніх системах. Саме тому слово Oxford сьогодні можна побачити не лише на академічних книгах, а й на підручниках та ресурсах для вивчення англійської.
Поява інтернету змінила і діяльність Oxford University Press. Одним із найважливіших прикладів став Oxford English Dictionary Online, запущений у 2000 році. Замість того щоб обмежуватися багатотомними паперовими словниками, OUP почало поширювати академічний контент у цифровому форматі. Сьогодні видавництво працює з електронними книгами, онлайн-журналами, цифровими академічними ресурсами та освітніми платформами. Oxford University Press змінювало технології, формати, аудиторію та масштаби діяльності, але його основна функція залишилася незмінною: створювати, редагувати, видавати та поширювати знання.
