У самому серці старого Oxford, серед готичних склепінь і багатовікових стін Bodleian Library, є місце, де здається, що час просто зупинився. Це Duke Humfrey’s Library – найстаріша читальна зала Bodleian і одна з найдавніших бібліотечних кімнат університету. Вона використовується для навчання й сьогодні, тобто студенти та науковці читають тут книги приблизно там само, де це робили покоління їхніх попередників.
Історія бібліотеки тісно пов’язана з Гамфрі Ланкастерським, герцогом Глостерським, молодшим братом короля Генріха V. У XV столітті він подарував University of Oxford свою безцінну колекцію з понад 281 рукопису, серед яких були важливі класичні тексти. Колекція була настільки великою, що наявної бібліотеки вже не вистачало для її розміщення. Тому університет вирішив збудувати для неї нове приміщення над Divinity School. Остаточно вона відкрилася 1488 року. Саме ця частина сьогодні й відома як Duke Humfrey’s Library – найстаріша частина Bodleian Library.
Найцікавіше в її історії: те, що вона могла просто перестати існувати як бібліотека. У 1550 році, під час релігійних реформ за правління Едуарда VI, колекцію книг вилучили. Частину рукописів знищили, а інші перестали бути частиною бібліотечної колекції. У 1556 році приміщення передали Faculty of Medicine. Відродження почалося наприкінці XVI століття завдяки серу Томасу Бодлі. Він узявся відновити занедбану університетську бібліотеку, і саме його ім’я сьогодні носить величезний бібліотечний комплекс – Bodleian Library. У 1602 році бібліотека знову відкрилася для науковців.
Duke Humfrey’s Library легко впізнати за довгими рядами темних дерев’яних книжкових шаф, готичною архітектурою та стелею з розписаними панелями, на яких зображені герби університету. Але одна деталь особливо привертає увагу: спеціальна читацька кабінка, створена для короля Карла I. Вона нагадує, що ці стіни були не просто красивим фоном для історії Oxford, тут справді працювали й навчалися люди, які визначали інтелектуальне життя Англії.
Колись книги в Duke Humfrey’s Library буквально приковували ланцюгами до полиць. Це було практичне рішення: книги залишалися на місці й не могли просто покинути бібліотеку. Сьогодні ланцюгів уже немає, але старе правило фактично збереглося в іншій формі: книги з колекцій Bodleian не видають додому, їх можна читати лише в читальних залах бібліотеки.
Сьогодні Duke Humfrey’s Library – не музей і не декорація. Це діюча читальна зала, де в умовах тиші працюють студенти та дослідники Oxford. У приміщенні є місця для читання й навіть сучасні розетки для ноутбуків – майже непомітне нагадування про те, що між середньовічним рукописом і сучасним студентським ноутбуком минуло понад п’ять століть. Саме в цьому й полягає особливість Duke Humfrey’s Library: її історія не залишилася в минулому.
