У 1923 році викладач Альберт Горнбі (A. S. Hornby) приїхав до Японії навчати студентів англійської мови та літератури. Працюючи з японськими учнями, він помітив цікаву тенденцію: студенти легко відповідали на запитання з граматики та вільно читали складні класичні тексти, але відчували величезний бар'єр, коли намагалися самостійно заговорити або написати простий лист.
Традиційні академічні словники того часу містили складні, застарілі визначення, які лише заплутували іноземних студентів. Горнбі зрозумів: потрібен довідник нового типу, який не просто пояснюватиме значення слів, а вчитиме правильно їх вживати.
Від занотек до першого видання в Токіо
Горнбі почав збирати та класифікувати прості пояснення слів, розробляти моделі дієслівних конструкцій та додавати прикладні речення з щоденного мовлення.
Результатом цієї багаторічної праці став словник-попередник під назвою Idiomatic and Syntactic English Dictionary. Його перше видання побачило світ у Токіо в 1942 році (видавництво Kaitakusha), за сприяння підрозділу British Council.
Небезпечна подорож до Оксфорда та світовий успіх
Через Другу світову війну повернутися до Британії було вкрай складно, проте Горнбі вдалося передати коректурні відбитки словника до Лондона. Вони потрапили до рук Гамфрі Мілфорда — на той час керівника Oxford University Press. В OUP одразу оцінили потенціал ідеї: словник пропонував революційний на той час підхід до викладання англійської як іноземної (ELT).
У 1948 році Oxford University Press перевидало працю Горнбі під назвою The Advanced Learner’s Dictionary of Current English. Словник миттєво став стандартом у сфері вивчення мови.
Спадщина Альберта Горнбі
Сьогодні Oxford Advanced Learner’s Dictionary пережив вже 10 перевидань, а його загальний тираж вимірюється десятками мільйонів примірників. Доходи від перших видань словника Альберт Горнбі спрямував на створення освітнього фонду A.S. Hornby Educational Trust, який і сьогодні надає гранти та стипендії вчителям англійської мови з усього світу.
Джерело інформації: Офіційні архівні матеріали видавництва Oxford University Press (OUP Archive) та біографічний фонд A.S. Hornby Educational Trust.